+3 8 096 212 40 71
+3 8 093 748 59 01
+3 8 044 383 39 54
tourclub.ternopil@gmail.com


ДНІСТЕР

ЧЕРЕМОШ

ПІВДЕННИЙ БУГ

  UA  RU
Реклама // Наші партнери

Рафтинг в Україні  

Рафтинг в Україні

Рафтинг-тури

Спорядження для рафтингу

Фотогалерея
 

 

 

 

Про Південний Буг

На берегах цієї славної річки розмістились Хмельницький і Вінниця, Первомайськ, Вознесенськ, Миколаїв. Південний Буг – четверта за водністю серед великих річок України, і єдина річка, басейн якої повністю розміщений на території нашої держави, тобто річище як самої річки, так і її приток не межують з іншими країнами і не беруть початок на території жодної з них.

Південний Буг протікає на південному заході України по території Хмельницької, Вінницької, Кіровоградської (на межі з Одеською) та Миколаївської областей. Він бере початок з болота на Подільській височині, в межах вододілу між річками Збруч та Случ, неподалік від села Холодець. Його понад 800-кілометрове річище пролягає по Подільській та Придніпровській височинах, Причорноморській низовині, і впадає у Бузький лиман Чорного моря, займаючи площу понад 63 тис. квадратних кілометрів. На цій площі зосереджені численні притоки, серед яких найбільшими є Бужок, Вовк, Снивода, Рів, Соб, Савранка, Кодима, Чичиклея, Синюха, Інгул.


Верхньою течією Південного Бугу вважається ділянка від його витоку до м. Вінниця. Річище тут пролягає серед заболоченої долини  завширшки до 1,5 км, де воно губиться серед очерету, комишу, осок та інших рослин. Ширина потоку не перевищує 10-15 м, глибина – не більша 2,5 м, течія ледь помітна. Притоки, які впадають тут у річку, теж заболочені, в багатьох місцях на них споруджені стави.
Такий характер Південний Буг зберігає аж до гирла Ікви. Тут він з північно-східного напрямку повертає на схід, і в цьому напрямі тече до м. Хмільник. Такі зміни напрямів річища зумовлені складом порід, які річка розмиває. В ряді місць вона пересікає гірські породи, створюючи водоспади, порожисті місця, що змінюються плесами із спокійною течією.
Так, зливаючись в притокою Вовк, Південний Буг створює плесо завдовжки понад 3 км, а трохи нижче від цього місця, біля міста Новокостянтинова його береги значно підвищуються, на них і в річищі з’являються виступи гранітів. Скелясті береги супроводжують річище то з одного, то з обох боків, завдяки чому річка в ряді місць тече ніби в каньйоні, де гранітні породи створюють то пороги, то перекати. Проминувши чергову кам’янисту гряду, річка знову розмиває м’які породи, створюючи широке річище і заболочену заводь.

У середній течії, яким вважається ділянка Південного Бугу від м. Вінниця до смт Олександрівка Миколаївської області, долина річки звужується до 200 – 300 м, створюючи каньйон із стрімкими гранітними берегами, заввишки 20 – 30 м, іноді – й до 50 м. Ширина річища становить 60 – 80 м, глибина інколи перевищує 2,5 м. Річище звивисте, кам’янисте, порожисте.
Тут є греблі, що спотворили природній вигляд річки. Вище однієї з них розміщене Ладижинське водосховище, створене у 1964 р. як водойма-охолоджувач Ладижинської ДРЕС. Воно має каньйоноподібну форму, витягнуте з півночі на південь на 45 км, ширина становить понад 1 км, глибина – понад 18 м, площа водного дзеркала – понад 2 квадратних кілометри. Термічний і льодовий режими водосховища цілком залежать від надходження підігрітої води з Ладижинської ДРЕС. Внаслідок цього температура води і водосховищі перевищує річний природний фон на 6 – 10 оС. Влітку температура води досягає навіть 28 оС. Цікаво, що на глибині 10 – 12 м в межах звичного русла ріки вплив підігрітих вод не відчувається.
Нижче по течії споруджений Південно-Український енергетичний комплекс, що використовує води Південного Бугу для охолодження своїх агрегатів (Південноукраїнська АЕС), одержання електроенергії (Ташлицька ГАЕС, Олександрівська ГЕС).

На ділянці від м. Первомайськ до смт Олександрівка знаходяться найбільш порожисті місця. Тут річка протікає по території національного парку «Бузький Гард».

На зовсім невеликій ділянці, від с. Мигія до с. Богданівка, річку перегороджують п’ять великих порогів, загальна довжина яких досягає 3,5 км. Біля смт Олександрівка порожиста ділянка Південного Бугу закінчується, і річка прокладає свій шлях по Причорноморській низовині.

Пониззя Південного Бугу починається нижче Олександрівської ГЕС і характеризується сповільненою течією. Біля м. Миколаїв, де річка впадає у Бузький лиман, течія іноді може змінюватись на протилежну, особливо при вітрах, що дмуть з півдня на північ. За таких умов з Бузького лиману в пониззя річки проникають солоні води, що іноді досягають десятків кілометрів вище по течії. Сірководень, що поступає разом з ними, викликає задуху всього живого, що не змогло уникнути затхлої зони. Як правило, таким явищам передує тривалий штиль.