+3 8 096 212 40 71
+3 8 093 748 59 01
+3 8 044 383 39 54
tourclub.ternopil@gmail.com


ДНІСТЕР

ЧЕРЕМОШ

ПІВДЕННИЙ БУГ

  UA  RU
Реклама // Наші партнери

Рафтинг в Україні  

Рафтинг в Україні

Рафтинг-тури

Корисна інформація

Спорядження для рафтингу

Фотогалерея
 

 

 

 

Бузький Гард: краса у камені

Неначе дві стихії – земля з водою – зійшлись в поєдинку, щоб з’ясувати перевагу, та й залишились навік разом, бо ж сила їх лише у єднанні. Цю силу відчуваєш, споглядаючи з вершечка скелі, як нуртує й піниться вода, омиваючи гранітні уступи. Південний Буг тут прокладає собі дорогу між крутих кам’янистих берегів, і зачаровує мальовниче поєднання води, граніту, й буяння зелені.

Така неземна краса – Гранітно-степове Побужжя. У цих місцях на поверхню піднялись ділянки Українського кристалічного щита. Над цим унікальним ландшафтом природа працювала три мільярди років. Метаморфічні та магматичні породи, що утворились під дією високих температур та тиску, не були під водою 60 млн років. Русло ріки пролягло у вузькій каньйоноподібній долині. Висота берегів тут іноді досягає 50 м, що, звичайно ж, використовують скелелази. Над рікою знаходиться одне з популярних місць тренувань та змагань з альпінізму.

Зараз на території Гранітно-степового Побужжя – національний природний парк «Бузький Гард». Під захистом перебувають рослини-ендеміки та рідкісні тварини, яких все ще можна побачити у цій місцевості, унікальні природні та історико-архітектурні комплекси.

У цієї місцини величне минуле. Саме Південний Буг став притулком для козаків після ліквідації козацтва на дніпровських порогах. На острові Гард колись розташовувалась Буго-Гардська паланка – одна з адміністративно-територіальних одиниць Запорізької Січі. А в кінці XVIII століття острів Мигія був опорним пунктом гайдамацького руху – тут таборувалась Гайдамацька Січ. Відлуння козацького минулого збереглося у назвах місцевості – острів козака Мамая, острів Гард, урочище Протіч, скелі Турецький стіл, Сова, Пугач, Гайдамацька балка та багато інших.

На території парку також знаходяться важливі пам’ятки архітектури. Це старовинний водяний млин, побудований тут шляхтичем Йосипом Скаржинським у 1888 році. Красива п’ятиповерхова будівля, побудована з вешенських брил каменю та цегли, здалеку нагадує палац. Колись це було потужне промислове підприємство, що за день виробляло до трьох тисяч пудів борошна. За радянських часів млин переобладнали у гідроелектростанцію, що досі працює. А відразу за млином починаються казкові бузькі пороги.

Тепер у поєдинку зійшлись природа та промисловість, економічна доцільність та здоровий глузд. Довгий час точаться дискусії про необхідність введення додаткових комплексів Ташлицької ГАЕС, Южноукраїнської АЕС, уряд у 2012 році виділив на розбудову кошти, і це загрожує землям Гранітно-степового Побужжя затопленням. Так ми можемо втратити унікальні надбання нашої історії та природи, як вже втратили Дніпровські пороги під час сталінської індустріалізації. Наразі захисники втримують оборону, та яке рішення може бути прийняте завтра – складно сказати. Так ми готові власноручно поховати під тоннами води свою історію, багатство і своє життя.